Дамбу завершують. Озеро розчистили, лебеді прилітають

Під час повені у червні цього року буйний Черемош прорвав дамбу в районі села Чортория Кіцманського району і знищив озеро, де завжди зимують лебеді.

Про відновлення зруйнованого стихією йшлося в надрукованих у газеті «Буковина» статтях «Врятуймо обитель райських птахів» (24 вересня) та «Над лебединим озером уже кружляли «розвідники» (19 жовтня). Днями ми втретє побували у селі, де розташований орнітологічний заказник «Чорторийський».

До фінішу залишилося 80 метрів

80 метрів становить довжина нової дамби, що має захистити село від нищівних повеней. Зводить захисну споруду приватне підприємство «Карвацький-буд».

– За проектом дамба має сягати у висоту 4,5 метра, – каже виконроб Руслан Вишиван. – До цієї позначки вже відсипали 300 метрів. До фінішу залишився один крок. Вклали у дамбу майже 50 тисяч кубів гравію. Ще 20 тисяч буде всипано. Триває заготівля шутру, каміння для габіонів, лози для фашин. Зайняті у нас майже 60 чоловік. Постійно у роботі 14 одиниць потужної техніки – екскаватори, бульдозери, вантажні автомобілі. Усі механізатори живуть і харчуються у селі, трудяться повний світловий день. До нового року закінчимо. Хай тільки погода і надалі буде милостива. Піднімаємося на захисну споруду. 170 метрів крутого схилу вже укріплено фашинами та великим камінням, обплетеним металевою сіткою. Того дня на цій роботі були зайняті Ярослав Мойсюк та два Івани – Палагнюк і Маріянчук. З рінняків викладено і надійно стягнуто дротом дві «шпори». Зроблені вони у формі прямокутників, що заходять у ложе Черемошу. Всього їх має бути 5. Розташовані під кутом 60 градусів, вони мають руйнувати хвилі, відбивати натиск бурхливої течії. Коли роботи на дамбі наближатимуться до кінця, тоді всі сили буде кинуто на ліквідацію глибокої «кишені». Вона утворилася між захисною спорудою і берегом. Ця яма має поглинути майже 20 тисяч кубів шутру. Робота йде за графіком. Люди налаштовані у грудні поставити на дамбі «квітку».

Теплий ставок став більшим

Так іноді називають жителі Чорториї лебедине озеро. Причина відома багатьом: його живлять чотири підземні джерела, що мають плюсову температуру. Тому й вибрали рідкісні птахи цю водойму для зимівлі. Ложе вже розчищено від корчів, гравію і намулу, принесених стихією. Примітно, що після цього лебедина обитель стала більшою. До повені мала гектар, а тепер – два. У Чорториї підтвердили свою високу кваліфікацію фахівці Сторожинецького міжрайонного управління водного господарства, яке очолює Сергій Лосік. У складних умовах, коли навіть болотні драглайни грузли на багнистому дні Теплого ставка, вони таки зуміли вкластися у графік. За короткий час перемістили і вивезли 20 тисяч кубів повеневих нанесень, відновили й укріпили греблю. Працювали навіть тоді, коли коштів надходило менше, ніж належало. Бралися за діло, бо знали: у морози годі буде вгризтися у задубілий намул, а без Теплого ставка лебеді не виживуть. Встигли. Тепер сподіваються, що Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів, яке замовляло роботи, поверне борг – 141 тисячу 160 гривень.

Під крило Національного парку

Гнітюча пустка була у вересні на місці зруйнованого повінню лебединого озера. Зараз тут втішається душа кожного відвідувача. Акуратно розчищене ложе дедалі вище заповнює чиста, мов сльоза, вода з підземних джерел. Після «розвідників» сюди періодично прилітають зграї казково красивих птахів. Переконавшись, що зможуть тут зимувати, знову стають на крило. Екологи зауважують, що лебедям боязко від побачених змін. До того ж, даремно шукають водорості – звичний природний корм, якого раніше було багато. Отож, якомога швидше слід організувати підгодівлю птахів. Потрібно й охороняти лебедів, заборонити полювання на ближніх водоймах. Варто також облагородити прилеглу до озера територію, облаштувати експозицію для відвідувачів. Тепер цим будуть опікуватися Національний природний парк «Вижницький» і Брусницька сільська рада Кіцманського району. Склалося так, що угоду про співпрацю вони підписали на наших очах, у день третіх відвідин лебединого озера. Ось так завершується ситуація, пов’язана з відродженням орнітологічного заказника «Чорторийський». Однак взимку ми неодмінно побуваємо тут, аби пересвідчитися, що рідкісні птахи мають корм і в безпеці. Навідаємося і на будівництво дамби, яка має вберегти від повеней Чорторию – рідне село дорогого всім буковинцям кінорежисера і актора Івана Миколайчука.

Михайло КУКУРУДЗ, «Буковина».

Коментар. Перший заступник начальника обласного управління охорони навколишнього природного середовища Володимир Солодкий:

– Лебедине озеро – унікальний об’єкт в Західній Україні. Відновити його в стислі строки вдалося тому, що була підтримка крайової влади, Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів, громадськості. До благородної справи долучалися навіть підприємства, які не мають стосунку до орнітологічного заказника «Чорторийський». Скажімо, «Кіцманський ліс АПК» виділив 15 кубів деревини. Безперечно, тепер не допустимо, аби лебеді потрапили в скруту. Повноцінному існуванню заказника сприятиме угода між Брусницькою сільрадою і Національним парком «Вижницький». Зокрема, оформляється заявка на виділення з фонду охорони природи 20 тисяч гривень на корми для птахів. Виникла також можливість відкрити екскурсійний маршрут, який почнеться в парку «Вижницький», а далі проляже у Кіцманський район: у музей природи в Зеленеві, орнітологічний заказник «Чорторийський» і музей Івана Миколайчука.